Бразилия в ХХ-ХХІ веке

Бразилія в середині ХХст – на початку ХХІ

Зміст Бразилія під час ІІ світової війни; Післявоєнний час; 1956 – 1961 роки; Політичний режим 1964 – 1985; Період демократизації суспільства; 1989 – 1992 роки; Бразилія на початку ХХІ століття; Сучасна Бразилія.

Федеративна Республіка Бразилія Бразилія є федеративною президент-ською представницькою республікою, де президент є як главою держави, так і главою уряду. Виконавча влада Союзу здійснюється урядом, очоленим президентом Законодавча влада Союзу здійснюється двопалатним Національним Конгресом. Один з важливих принципів політики — система багатопартійності як гарантія політичної свободи.

Бразилія під час ІІ світової війни Коли почалася Друга світова війна, уряд Варгаса не могло залишатися байдужим. Під тиском народних мас президент був змушений відійти від політики нейтралітету.  Бразилія спорядила 25-тисячний експедиційний корпус, який разом з 5-ої Американської армією бився в Італії.

Бразилія була єдиною латиноамериканською країною, яка відправила своїх солдат на війну в Європу. Монумент пам`яті

Післявоєнні часи З наближенням кінця війни президентом став  Еурік Гаспар Дутра. В 1946 році була прийнята нова Конституція, яка діяла до 1967року.

 1956 - 1961 роки Під час правління Жуселіну Кубічека ( 1956 - 1961), засновника сучасної столиці - Бразиліа, країна переживала швидке економічне зростання. Бразилія

Після нього президентом став Жаніу Куадрос, який подав у відставку менш ніж за рік після виборів, і тоді зобов'язання президента перейшли до віце-президента Жуану Гуларта. Високий рівень інфляції і політична поляризація лівих і правих сил привели країну до соціально-політичної нестабільності, яка тривала два з половиною роки і призвела до економічної кризи. 31 березня 1964 військові скинули Гуларта і захопили владу.

Політичний режим 1964 - 1985 років За цей період змінилося п'ять президентів: всі вони були генералами. У наступні 15 років, уряд випустив декілька інституційних актів. Були скасовані колективні договори, право на страйки і заборонені демонстрації.

1967 - 1974 роки характеризуються найвищим показником економічного зростання у світі по внутрішнього валового продукту (ВВП) - 14% в 1973. В області політики з середини 70-х років при президенті Ернесту Гейзеля почався процес лібералізації режиму. Під час цього процесу відновилися політичні права, було дозволено повернутися в країну політичним емігрантам. В 1982, вперше після 1965, губернатори штатів були обрані прямим голосуванням.

Період демократизації суспільства У 1984 році по всій країні прокотилися демонстрації на підтримку проведення прямих президентських виборів. У січні 1985 року Колегією виборців президентом був обраний Танкред ді Алмейда Невіс.   5 жовтня 1988  була проголошена нова Конституція.

1989-1992 роки У листопаді 1989  президентом республіки був обраний  Фернандо Коллор ді Мелло.  29 грудня 1992  Коллор подав у відставку. Віце-президент Ітамар Франку виконував обов'язки президента країни протягом 2 років.

Бразилія на початку ХХІ ст. В період з 1995 по 2003 роки посаду президента республіки займав Фернанду Енріке Кардозу. З 2003 до 2011 президентом республіки був Луїс Інасіу Лула да Сілва. Під час його правління соціальна нерівність в Бразилії досягла мінімального показника за останні півстоліття. З 1 січня 2011 президентом республіки є Ділма Вана Русеф.

Сучасна Бразилія Бразилія має восьму за величиною номінального ВВП економіку у світі. Економічні реформи принесли країні міжнародне визнання. Бразилія складається в таких міжнародних організаціях, як ООН і Союз південноамериканських націй.